
Але, добавлю фишечек шановним користувачам. Спонсори 🔻
Братухи, вирубайте! Давайте цепляться за плюшки, яких тут завались! На пару з корешами я став героєм неймовірного пригода, і хочу з вами поділитися цим вживу. Моя історія, братця, запам'ятай, це бомба! Таке трапляється не кожен день.
Ось все як почалося. Я вже кілька років заїжджаю на справжню хімію і завжди на голові були якісь закладки. А ще у мене свій секретний бізнес, гидропоника натирає гаманці зеленим бур'яном. Так от, раз я жартував з головою найкрутішої братви, він порадив покурити ракету, а якщо хочеш чище, то добав опіуму. І, звичайно же, я послухав його слова.
Заряд акціями почався звідси:
Маєш ракету в руках - пацан, ти на вищому рівні! Кайфуєш на повну катушку. Аж от-от здибаєш по світу в марочці, яку сам відросиш. З'їжджаю в джунглі, аж там картина - льоскот, по всіх боках накладені вдомаї. Нікуди дітися, фонячити сенсей та різати леся - свято розпочинається!
Від пристрасного косяку не могло бути кращого. У такому розмаїтті пацани можуть доходити до самого судового засідання. Серйозно! Модний світ курить "гудки" з розумом. Пам'ятаю, як раз коли закурили ракету за рахунок неонової моди, а вони прилітають, та самі не в курсі чим нюхають - аж тиць пролетив, нажерся лямаків. Закарпатські наркотики знімають блокаду з розуму, браття!
Залишилось намати закладки та почекати мінера, щоб запросити його до себе. Це - агент, що роздає з'їдену атмосферу, фармацевт у своєму розумінні. І ось він з'явився. На прогулюванні, на футбольному полі. Я помітив його по одязі, взагалі, він схожий на кіиіборга. Він був такий важкий в одязі, що знятися з нього найнормальніше було, якісь дві години у ночі. Ще нікому в моїй компанії не вдалося змусити його зняти халат. Ми просто знайшли спосіб обгрунтувати те, що його невчасне поводження - це не привілейованість, це абсолютно нормально. І пам'ятайте - якщо ви хочете засвоїти фірмовий стиль, забудьте про протиріччя.
Тут найкрутіше:
На наступний день ми поїхали на футбол з братвою. Ми зустрілись біля стадіону, всі одягнуті у нові балаклави і футболки нашої банди. Було велике свято: тисячі фанатів, гучні пісні, червоні запальники і банери. Ми були гордими представниками своєї компанії, завжди модні та круті. Проходження коксика по трибунам було нашим ритуалом, аплодисментами і вигуками наші фанати відзначали наше віддання. Ми знали, що це було варто.
Перегляд матчу був захоплюючим. Ми кричали, підтримували нашу команду, вигукували лозунги. Марка з нами, а мій закладки надійно працював. Ми створювали атмосферу вогню і ейфорії, кожна наша ракета розсікала небо, сповнена гарячих співчуттів. Я відчував себе частиною чогось більшого, щось, що поєднало нас. І навіть коли наша команда програла, ми не покинули поле розчаровані. Ми були щасливі, що могли бути тут, разом, підтримуючи свою команду і нашу дружбу.
І ось настав час розходитися. Ми вирішили закинути в гарячих спину закладку, щоб продовжити свою ейфорію. Марка і коксик наше все! Відпочинути і повернутися у свій сірий реальність? Ніколи! Ми були наркоманами, і це наш спосіб життя. Ми знали, що завжди будемо шукати нові пригоди, витрачати гроші на наші улюблені речовини, ризикувати і веселитися, незважаючи на всі негаразди і проблеми. Ми були вільними душами, і ніякі обставини не могли змусити нас змінити наше бачення світу і нашої реальності.
Таке, чуваки, сталося зі мною. Моя незабутня подорож на футбол з братвою, зовсім іншим і спеціальним способом насолоджуватися життям. І тепер я знаю, що нічого не може зіпсувати цей момент. Ми вирішили, що наша банд
Аллилуйя, народ! Вот решил я поделиться своей уникальной историей, как я купил МДМА и научился читать мысли девушек. Дело было в тот знойный летний день, когда я решил попробовать закладки и узнать, куда они меня занесут.
Утром я проснулся в ужасном состоянии. Вся голова рубит, хотелось спать и не слышать никого, как закладки, которые я решил принять вчера вечером, давали о себе знать. Но мне было все равно, потому что я уже знал, что меня ждет на этом трипе. Но перед тем, как начать рассказывать о своих мыслительных способностях, я должен рассказать, как я купил это небесное чудо.
Моя приговоренная колба была пуста и я уже слегка попыхивал теофедрином, пытаясь привести свои мысли в порядок. Я обошел все подворотни и нашел своего поставщика, которого знал с детства. Он мне улыбнулся и я понял, что все будет гладко. Заодно прокатил две сотни в кишку и итого у меня было в руках две капсулы с МДМА.
Вернулся я в свою лабораторию, которая на самом деле была обычной комнатушкой, но для меня она была местом, где я создаю свои шедевры. Я аккуратно достал из кармана капсулу и, не задумываясь, ее растворил. Весь процесс был похож на эксперимент, где я был ученым, а МДМА — моим объектом исследования.
Наконец-то я нашел свое место в космосе, где никто и ничто не могло меня трогать. Я закрыл глаза и начал свое путешествие по дебрям подсознания. Все вокруг стало ярким и разноцветным, словно я оказался в фантастическом мире. Люди вокруг начали выражаться через цвета и формы. Казалось, моя интуиция вдруг стала настолько остра, что я мог кидать любого, понимая его мысли.
И вот, во время одной из наших научных экспериментов, ко мне в лабораторию заглянула приходная девочка. Она была одета в яркую футболку, на которой было написано "Девушка с трипов". Я сразу уловил ее мысли и понял, что она хочет узнать, как это — быть наркоманом. Вместо того, чтобы бить себя по голове, я решил помочь ей и рассказать о своих новых способностях.
В тот день мы провели часы, погруженные в наши эксперименты. Она задавала вопросы, а я читал ее мысли. Оказалось, что это был весьма интересный процесс. Каждая мысль девушки была яркой, как солнце, и я мог сразу понять, что она думает. Мы узнали много интересного друг о друге.
Но к сожалению, ничто не длится вечно, и наш трип подошел к концу. Вернулись мы в реальный мир, где подсознание уже не могло кричать так громко. Я почувствовал, что возвращаюсь в свое обычное "твердое" состояние и что все было лишь мечтой.
Но это не мешает мне сейчас вспоминать и улыбаться этому трипу. Ведь благодаря МДМА я узнал, что мысли — это наша внутренняя сущность, которую мы часто скрываем от окружающих. И теперь я знаю, что каждая девушка имеет свой уникальный мир внутри себя, который можно понять и прочувствовать.
Так что, ребята, не бойтесь путешествовать по дебрям своего сознания. Хотя, конечно, я не могу не предупредить о возможных опасностях и побочных эффектах таких экспериментов. Никогда не забывайте о своей безопасности и всегда помните, что МДМА — это всего лишь химическое вещество.
Итак, я хотел поделиться этим невероятным опытом с вами, друзья. Надеюсь, что мой рассказ принес вам хоть чуть-чуть понимания и вдохновения. Не бойтесь быть смелыми и исследовать новые горизонты своего сознания. Вот и все, что я хотел сказать. Желаю вам красивых трипов и незабываемых приключений в вашем внутреннем мире!